Дискусія розпочалася з аналізу Магнуса Лунда Нільсена, аналітика та академіка ЄС, який дослідив, що означає ЄС для українців. Його погляди підкреслювали прагнення українців до демократичного врядування, економічного процвітання та відповідності європейським нормам і стандартам. Нільсен наголосив на взаємозв’язку економіки України та Росії, зокрема в таких галузях, як нафта та газ. Він наголосив на викликах, з якими стикається Україна через цю заплутаність, заявивши: «З точки зору матеріальних засобів, які потрапляють у російські ракети, які вражають українські цілі, не відбулося економічного відходу від Росії». Нільсен висловив занепокоєння тим, що санкції ЄС проти Росії не були повністю ефективними, дозволяючи російським компаніям отримувати прибуток, у тому числі в секторах, на які мало бути ембарго.
Нільсен також звернув увагу на дилему, з якою стикаються українці, намагаючись вижити в умовах російської агресії, а також вказав на економічні зв’язки між Україною та Росією. Він зауважив, що «українці мають залишитися живими, протистояти російській армії, яка хоче на все напасти і все знищити, але водночас усі інші знаходяться під загрозою ведення бізнесу в Україні». Він наголосив на необхідності солідарності з боку ЄС, закликавши їх надавати підтримку Україні, уникаючи дій, які опосередковано приносять користь Росії.
Після цього відбулася панельна дискусія, яку модерувала Зої Елкар Нікот, співзасновниця Європейської дебатної ініціативи. В панелі приймали участь Наталя Попович, голова Українського Дому в Данії, Віра Сквирська, доцент Копенгагенського університету, Світлана Чекунова з Українського центру політичних та економічних досліджень та Магнус Лунд Нільсен.
Учасники панелі обговорили виклики та можливості інтеграції України до ЄС, особливо зосередившись на таких сферах, як міжнародна міграція, права меншин та зелений перехід. Вони підкреслили важливість приведення законодавства України у відповідність до стандартів ЄС та роль ділової практики у формуванні уявлень про євроінтеграцію.
Магнус Лунд Нільсен підкреслив роль ЄС у забезпеченні спільної ідентичності для українців та як прагнення до демократичного врядування та верховенства права. Однак інші учасники дискусії висловили занепокоєння щодо видимої відсутності солідарності з боку ЄС, заявивши: ”Хоч ми отримуємо велику військову підтримку, іноді здається, що наше життя має менше значення, ніж життя держави, яка почала проти нас агресію.”
Також було наголошено на необхідності для ЄС підтримувати свої цінності рівності та солідарності, підтримуючи Україну. Віра Сквирська наголосила на важливості верховенства права та прав людини в прагненнях України до членства в ЄС. Як антрополог, Сквирська надала розуміння того, як ці цінності сприймаються в українському суспільстві, наголошуючи на їхньому значенні у формуванні колективних прагнень і очікувань. Дискусія була зосереджена на складності відносин України з ЄС, збалансованості прагнень до інтеграції з викликами, пов’язаними з триваючим конфліктом і різними уявленнями про солідарність і перемогу.
Під час заходу було визнано необхідність відновлення України після триваючого конфлікту з Росією, залишаючись при цьому відданим європейським цінностям і принципам. Обговорення дало цінну інформацію про складність відносин України з ЄС і шлях до поглиблення інтеграції. Подія привернула увагу до важливості поглядів України на Європу та їхніх зусиль щодо відповідності вимогам ЄС, підкресливши потенціал інтеграції України до ЄС та важливість сприяння діалогу та співпраці між зацікавленими сторонами. Оскільки Україна продовжує свій шлях до тіснішої інтеграції з ЄС, подібні заходи служать важливими платформами для діалогу, роздумів і колективних дій у напрямку спільного європейського майбутнього.
Text and photo: Iryna Bulai
